Просмотреть исходный

Для спеціалізованої медичної допомоги необхідно:

Створити (для амбулаторної допомого можливо обрати уже створений) епізод надання медичної допомоги з типом епізоду “ЛІКУВАННЯ”

Тип взаємодії в рамках епізходу:

“Виписка пацієнта, який вибув зі стаціонару” - для пацієнтів що отримували медичну допомогу в стаціонарних умовах
“Взаємодія в закладі охорони здоров'я” - для амбулаторного умов надання медичної допомоги.

Клас взаємодії:

“Стаціонарна медична допомога”
“Амбулаторна медична допомога”.

У рамках взаємодії - вказати діагноз/стан пацієнта.

➢ Основний діагноз - діагноз пацієнта на момент звернення пацієнта.
➢ ДЛЯ СТАЦІОНАРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ:
• Основний діагноз (U07.1 - підтверджений випадок/ U07.2 –
непідтверджений випадок або сумнівний).
• Додано діагнози, що пов’язані з COVSD-19
• Cупутній діагноз, що асоційований з клінічними проявами гострого
респіраторного захворювання (J12.8, J20.9 тощо).
Ведення ЕМЗ при одужанні (СМД)

Клінічний статус діагнозів:

“АКТИВНИЙ” - під час лікування
“ВИЛІКУВАНИЙ” - по завершенню лікування
“ЗАВЕРШЕНИЙ” - у разі смерті пацієнта.

Вид діагнозу (cтатус верифікації діагнозу):

• “ЗАКЛЮЧНИЙ” - для пацієнтів, які відповідають критеріям
відповідно до стандарту лікування коронавірусної хвороби
• “ПОПЕРЕДНІЙ” - для пацієнтів з підозрою на відповідне
захворювання
• “СПРОСТОВАНИЙ” - для пацієнтів діагноз/стан яких не підтвердився
на підставі додаткових досліджень/спостережень.

Дата підтвердження/виявлення діагнозу: відповідає даті встановлення діагнозу.

Первинне джерело: повинно бути встановлене “ТАК”.

Дії:
• Для всіх випадків рекомендовано в дії вказати тест ПЛР або швидкий
імуноаналіз.
Спостереження:
• Підтверджений діагноз U07.1 - в спостереженнях має бути внесене
позитивний ПЛР, або тест на антиген.
• Сумнівний U07.2 (або непідтверджений) випадок - в спостереженнях
має бути внесений ПЛР (негативний або сумнівний).

У випадку, якщо в закладі охорони здоров’я було проведено тестування на COVID-19 пацієнта, необхідно створити запис про “СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, в якому необхідно вказати такі коди спостереження, в залежності від проведених надавачем або отриманих (якщо вони не внесені до ЕСОЗ) від іншого надавача результатів досліджень:

94500-6 - Виявлення нуклеїнових кислот (РНК) SARS-CoV-2;

94762-2 - Виявлення антитіл до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу сумарно;

94563-4 - Виявлення антитіл IgG до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94564-2 - Виявлення антитіл IgM до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94562-6 - Виявлення антитіл IgA до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94558-4 - Виявлення антигену SARS-CoV-2 методом швидкого імуноаналізу.

Усі дані щодо пролікованого випадку на стаціонарному рівні повинні бути передані під час виписки пацієнта.

Послуги при важких випадках COVID-19
Коагулограма
КТ, рентген або УЗД легень
Також реєстація інвазивних, неінвазивних методів ШВЛ чи кесневої
терапії при використанні.

Якщо діагноз вже було встановлено до вас, ви можете обрати стан/діагноз з вже внесених раніше (дублювати не потрібно якщо стан не змінився).
В разі зміни стану пацієнта протягом його лікування такі факти варто фіксувати (стан пацієнта фіксується динамічно за суттєвої зміни його стану, наприклад для пацієнта в котрого коронавірусна хвороба зафіксована як попередній (непідтверджений) стан то при отриманні результатів дослідження методом ПЛР його діагноз варто оновити на спростований чи заключний відповідно до результату дослідження; фіксація оновлення стану може відбуватися як в рамках однієї (стаціонарна МД) так і в декількох взаємодій (амбулаторна МД).
Якщо пацієнт проходив стаціонарне лікування, при створенні виписки пацієнта, що вибув зі стаціонару заповнюється інформація з блоку відомостей про госпіталізацію. Ця інформація заповнюється за загальними правилами внесення медичних записів.

У випадку лікування пацієнта з COVID-19 на первинному рівні повідомляємо наступні правила внесення електронних медичних записів:

Створити епізод надання медичної допомоги з типом епізоду “ЛІКУВАННЯ” або “ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА”

У рамках епізоду створити взаємодію, при створенні якої вказати, зокрема, такі дані:

Тип взаємодії:

“Взаємодія в закладі охорони здоров'я”

Клас взаємодії:

“Первинна медична допомога”

У рамках взаємодії - вказати діагнозів/станів пацієнта:

➢ Основний діагноз - діагноз пацієнта на момент звернення за класифікатором
ICPC-2,
Наприклад: R81 - Пневмонія.
➢ Супутній діагноз: А77 - Вірусні захворювання інші / БДУ.
Також, необхідно продублювати діагноз за НК 025:2021 (МКХ-10-АМ) або уточнити
код ІСРС2 кодом: U07.1 - 2019-nCoV гостра респіраторна хвороба.

Клінічний статус діагнозів:

“АКТИВНИЙ” - під час лікування
ВИЛІКУВАНИЙ” - по завершенню лікування
“ЗАВЕРШЕНИЙ” - в разі смерті пацієнта.

Вид діагнозу (cтатус верифікації діагнозу):

“ЗАКЛЮЧНИЙ” - для пацієнтів, які відповідають критеріям відповідно до стандарту лікування коронавірусної хвороби
“ПОПЕРЕДНІЙ” - для пацієнтів з підозрою на відповідне захворювання
“СПРОСТОВАНИЙ” - для пацієнтів діагноз/стан яких не підтвердився на підставі додаткових досліджень/спостережень.

Дата підтвердження/виявлення діагнозу: відповідає даті встановлення діагнозу.

Первинне джерело: повинно бути встановлене “ТАК”.

Якщо діагноз вже було встановлено до вас – ви можете обрати стан/діагноз з уже внесених раніше (дублювати не потрібно якщо стан не змінився). При цьому, якщо діагноз COVID-19 було підтверджено, але, пацієнт не має будь-яких симптомів захворювання, рекомендуємо кодувати основний діагноз як А77 - Вірусні захворювання інші / БДУ за ICPC-2 і внести уточнення цього діагнозу за НК 025:2021 (код U07.1 - 2019-nCoV гостра респіраторна хвороба).
В разі зміни стану пацієнта протягом його лікування такі факти варто фіксувати (стан пацієнта фіксується динамічно за суттєвої зміни його стану, наприклад для пацієнта в котрого коронавірусна хвороба зафіксована як попередній (непідтверджений) стан то при отриманні результатів дослідження методом ПЛР його діагноз варто оновити на спростований чи заключний відповідно до результату дослідження; фіксація оновлення стану може відбуватися як в рамках однієї (фіксація анамнезу) так і в декількох взаємодій (декілька візитів до лікаря).

Спостереження:

У випадку, якщо в закладі охорони здоров’я було проведено тестування на COVID-19 пацієнта, необхідно створити запис про “СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, в якому необхідно вказати такі коди спостереження, в залежності від проведених надавачем або отриманих (якщо вони не внесені до ЕСОЗ) від іншого надавача результатів досліджень:

94500-6 - Виявлення нуклеїнових кислот (РНК) SARS-CoV-2;

94762-2 - Виявлення антитіл до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу сумарно;

94563-4 - Виявлення антитіл IgG до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94564-2 - Виявлення антитіл IgM до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94562-6 - Виявлення антитіл IgA до SARS-CoV-2 методом імуноаналізу;

94558-4 - Виявлення антигену SARS-CoV-2 методом швидкого імуноаналізу.

Медичні записи про хворобу з діагнозом необхідно передати в ЕСОЗ, а не лише зберегти в локальній мережі медичної інформаційної системи.

Правильний алгоритм внесення електронних медичних записів дозволить пацієнту згенерувати сертифікат про одужання від COVID-19 без додаткових дій лікаря, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 року № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби”.

У центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я має бути наявний медичний запис про медичний огляд, надання консультації або лікування, у тому числі за результатами надання первинної медичної допомоги, який містить інформацію про встановлений діагноз “2019-nCoV гостра респіраторна хвороба” (код U07.1 відповідно до національного класифікатора 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”), внесений відповідно до вимог галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Тоді при правильному заповненні інформації лікарем в ЕСОЗ пацієнт може сформувати сертифікат про одужання на 15-й день від фіксації діагнозу в системі. Строк дії такого сертифіката буде 105 календарних днів від дати встановлення діагнозу.

Сертифікат про одужання буде формуватись лише для тих, у кого лікар встановив діагноз COVID-19 не більше ніж 105 днів до дати запиту документа.

COVID-сертифікат може бути сформований не більше двох разів за один календарний рік (за наявності технічної можливості щодо обліку сформованих COVID-сертифікатів)