История страницы

Це пов’язано з тим, що лікар-ендокринолог, який надає стаціонарну медичну допомогу, не може виписувати електронний рецепт на препарати інсуліну та десмопресин. Тому, пацієнт може записатись на прийом до найближчого лікаря-ендокринолога, який надає амбулаторну допомогу, коли лише готується до виписки зі стаціонару.

Завдяки цьому забезпечується збереження безперервності отримання пацієнтом необхідних йому для життя лікарських засобів.

Якщо пацієнт має встановлений діагноз, але ще не має ПЛАНУ ЛІКУВАННЯ, то лікар-ендокринолог на амбулаторному рівні:

• проводить консультацію, визначає категорію пацієнта (для пацієнтів, які потребують інсулінотерапії) та фіксує поточний стан пацієнта в ЕСОЗ;

• створює КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ та призначає категорію, посилаючись на ЗНАХІДКИ (медичні записи, що слугують підтвердженням правомірності для присвоєння тої чи іншої категорії);

• за потреби проводить обстеження або скеровує на лабораторні аналізи та до інших фахівців, щоб отримати необхідні дані для створення плану лікування;

• створює план лікування в ЕСОЗ після відповідного обговорення з пацієнтом;

• створює первинні призначення у плані лікування;

• за потреби виписує е-рецепт та е-направлення відповідно до первинних призначень;

• визначає потребу у госпіталізації пацієнта.

Якщо пацієнт має створений в ЕСОЗ ПЛАН ЛІКУВАННЯ з первинними призначеннями, однак хоче змінити лікуючого лікаря, то новий лікар-ендокринолог на амбулаторному рівні:

• проводить консультацію, визначає категорію пацієнта (для пацієнтів, які потребують інсулінотерапії) та фіксує поточний стан пацієнта в ЕСОЗ;

• створює КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ та призначає категорію, посилаючись на ЗНАХІДКИ (медичні записи, що слугують підтвердженням для присвоєння тої чи іншої категорії);

• за потреби проводить обстеження або скеровує до інших фахівців, щоб отримати необхідні дані для створення свого плану лікування;

• створює новий план лікування в ЕСОЗ після відповідного обговорення з пацієнтом;

• створює первинні призначення у новому плані лікування;

• за потреби виписує е-рецепт та е-направлення відповідно до первинних призначень;

• визначає потребу у госпіталізації пацієнта.

Якщо пацієнт має створений в ЕСОЗ ПЛАН ЛІКУВАННЯ з первинними призначеннями та звертається до свого лікуючого лікаря, то лікар-ендокринолог на амбулаторному рівні:

• проводить консультацію та фіксує поточний стан пацієнта в ЕСОЗ;

• у випадку зміни категорії пацієнта створює новий (актуальний на поточний момент) запис про КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ щодо категорії пацієнта, завершує попереднє призначення та створює нове призначення у плані лікування (з посиланням на актуальний запис про КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ щодо категорії пацієнта);

• за потреби, створює е-направлення на обстеження або до інших фахівців відповідно до своїх первинних призначень у плані лікування;

• за потреби виписує е-рецепт на лікарські засоби відповідно до первинних призначень.

Отже, якщо пацієнт має встановлений в умовах стаціонару діагноз діабет та звертається за е-рецептом на лікарські засоби, то лікар-ендокринолог на амбулаторному рівні:

• проводить консультацію, визначає категорію пацієнта, обліковує запис про КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ про таку категорію (для пацієнтів, які потребують інсулінотерапії), та фіксує поточний стан пацієнта в ЕСОЗ;

• створює план лікування в ЕСОЗ після відповідного обговорення з пацієнтом та отримання підтвердження встановленого діагнозу пацієнта на основі інформації в ЕСОЗ (знайшовши потрібний ЕПІЗОД з випискою зі стаціонару) або з паперової документації (картки пацієнта, який вибув зі стаціонару за формою 066/о);

• створює первинні призначення у плані лікування;

• виписує е-рецепт та е-направлення відповідно до первинних призначень.

Лікар ПМД супроводжує всіх пацієнтів з цукровим та нецукровим діабетом, з якими уклав декларацію про вибір лікаря первинної медичної допомоги.

За договором з НСЗУ в рамках пакету “Первинна медична допомога” 

• Виписка е-рецептів для забезпечення лікарськими засобами пацієнтів з

• цукровим діабетом типу 2, які не потребують інсулінотерапії;

• цукровим діабетом, які потребують інсулінотерапії;

• нецукровим діабетом.

Лікар ПМД може виписати е-рецепт на препарати інсуліну чи десмопресин лише за вже створеним 
лікарем-ендокринологом первинним призначенням у плані лікування, однак саме первинне призначення лікар ПМД змінювати не може.

Після того, як всі заплановані призначення у плані лікування були виконані, лікар ПМД має обов’язково скерувати пацієнта до лікаря-ендокринолога для створення нових призначень на   наступний період у плані лікування.

Image Removed

Обрати потрібні категорії потрібно в блоці "Клінічна оцінка"

Image Removed

Image Removed

Для того, щоб віднести пацієнта до цієї категорії, необхідно створити медичний запис про СПОСТЕРЕЖЕННЯ, в якому вказати вік пацієнта на момент консультації АБО знайти в системі відповідне СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

Посилання на медичні записи про СПОСТЕРЕЖЕННЯ та СТАН пацієнта необхідно буде додати як обгрунтування підстав при створенні КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ. 

При віднесенні пацієнтки до КАТЕГОРІЇ 2 “ВАГІТНІ” у КЛІНІЧНІЙ ОЦІНЦІ обов'язково має бути вказано:

Або один з кодів

Код діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з кодів (групи кодів), що підтверджує вагітність пацієнтки:

Код основного діагнозу має зазначатися у ВЗАЄМОДІЇ, на підставі якої створюється план лікування (під час опису СТАНУ пацієнта). Код діагнозу, що підтверджує вагітність, може бути вказано у ВЗАЄМОДІЇ іншого лікаря-спеціаліста.

Посилання на медичні записи про СТАНИ пацієнта, в якому зазначено код основного діагнозу та код діагнозу, що підтверджує вагітність, необхідно буде додати як обгрунтування підстав при створенні КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ про категорію. 

Якщо пацієнтка з цукровим діабетом, яка потребує інсулінотерапії, завагітніла і в неї вже був план лікування, то їй має бути присвоєна нова категорія - категорія 2 “Вагітні”. Тобто після присвоєння цієї категорії змінюється основний діагноз, на базі якого створюється новий план лікування. Це означає, що вести попередній план лікування вже не можна.  

Якщо пацієнтка під час вагітності перейде для супроводу і лікування до лікаря-ендокринолога у перинатальному центрі, то він присвоїть їй нову категорію на основі своєї КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ та створить свій новий план лікування. Попередній план лікування автоматично не деактивується системою, оскільки основний діагноз нового плану лікування буде відрізнятися від попереднього. Однак попередній план лікування не обов’язково закривати, бо після завершення вагітності пацієнтка може повернутися до свого лікуючого лікаря і він зможе продовжувати вести її за цим планом лікування, створюючи в ньому нові первинні призначення.

• Вік пацієнта
• Інформацію про тип зайнятості (що засвідчує що пацієнт є студентом) та номер студентського (учнівського) квитка.

Код основного діагнозу має зазначатися у ВЗАЄМОДІЇ, на підставі якої створюється план лікування (під час опису СТАНУ пацієнта).

Після цього необхідно створити електронні медичні записи про СПОСТЕРЕЖЕННЯ, в яких вказати: вік пацієнта на момент консультації та тип зайнятості (разом із номером студентського (учнівського) квитка) АБО знайти в системі відповідне СПОСТЕРЕЖЕННЯ. 

При віднесенні пацієнта з цукровим діабетом та порушенням зору через цукровий діабет до Категорії 4 у КЛІНІЧНІЙ ОЦІНЦІ обов’язково має бути вказано: 

• Код основного діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з групи кодів:

Е10

• Код діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з кодів (груп кодів), що підтверджує у пацієнта порушення зору:

КЛАС 7 ”ХВОРОБИ ОКА ТА ПРИДАТКОВОГО АПАРАТА”

(H001  H01  H02  H03  H04  H05 H06 H10  H11  H13  H15-H22  H25-H28  H30-H36  H40 H42-H55  H57  H58  H59  

Звертаємо увагу, що в деяких випадках у таблиці наведені групи кодів. У такому випадку для фіксації коду діагнозу необхідно обрати кінцевий код (наприклад, код H36 “Ураження сітківки при хворобах, класифікованих в інших рубриках” не має подальшого розширення і є кінцевим кодом діагнозу. А код H01 “Інші запалення повіки” - це група кодів, яка не може бути вказана як код діагнозу. Кінцевий код діагнозу, наприклад - H01.1 “Неінфекційні дерматози повіки”).

• Результат обстеження пацієнта щодо гостроти зору (менше 0,4).

Код основного діагнозу має зазначатися у ВЗАЄМОДІЇ, на підставі якої створюється план лікування (під час опису СТАНУ пацієнта). Код діагнозу, що підтверджує порушення зору, може бути вказано у ВЗАЄМОДІЇ іншого лікаря-спеціаліста.

Для того, щоб віднести пацієнта до цієї категорії, лікарю необхідно пересвідчитись в наявності у пацієнта СПОСТЕРЕЖЕННЯ щодо гостроти зору, яке підтверджує порушення зору з корекцією менше 0,4 на оці, що бачить краще. 

При віднесенні пацієнта з цукровим діабетом та порушеннями верхніх кінцівок через цукровий діабет до Категорії 5 у КЛІНІЧНІЙ ОЦІНЦІ обов’язково має бути вказано: 

• Код основного діагнозу або стану за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з групи кодів:

Е10

• Код діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з кодів (груп кодів), що підтверджують порушення функціональні порушення верхніх кінцівок травматичного або неврологічного характеру:

• КЛАС 6 “ХВОРОБИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ”

• КЛАС 13 “ХВОРОБИ КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ ТА СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ”

• КЛАС 17 “ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ, ДЕФОРМАЦІЇ ТА ХРОМОСОМНІ АНОМАЛІЇ”
• КЛАС 19 “ТРАВМИ, ОТРУЄННЯ ТА ДЕЯКІ ІНШІ НАСЛІДКИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ ПРИЧИН”
• КЛАС 19 “ТРАВМИ, ОТРУЄННЯ ТА ДЕЯКІ ІНШІ НАСЛІДКИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ ПРИЧИН”
• КЛАС 21 “ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я”

Посилання на медичні записи про СТАНИ пацієнта, в якому зазначено код основного та діагнозу, що підтверджує порушення функціональні порушення верхніх кінцівок травматичного або неврологічного характеру, необхідно буде додати як обгрунтування підстав при створенні КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ про категорію.

Для того, щоб віднести пацієнта до цієї категорії, лікарю необхідно пересвідчитись у наявності у пацієнта 2-х записів протягом останніх 6 місяців про ДІАГНОСТИЧНІ ЗВІТИ зі СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ щодо рівня глікозильованого гемоглобіну.

• Код ускладнення за НК 025:2021:

При віднесенні пацієнта до КАТЕГОРІЇ 9 “Пацієнти з цукровим діабетом, які отримували безперервне лікування АНАЛОГАМИ ІНСУЛІНУ, при досягненні цільового рівня компенсації (НВА1С СТАНОВИТЬ 7,5% АБО МЕНШЕ) впродовж не менше 6 місяців” у КЛІНІЧНІЙ ОЦІНЦІ обов’язково має бути вказано:

• Код основного діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з групи кодів:

Е10

• Результат діагностики пацієнта на рівень глікозильованого гемоглобіну, який в середньому становить 7,5% або менше.

Код основного діагнозу має зазначатися у ВЗАЄМОДІЇ, на підставі якої створюється КЛІНІЧНА ОЦІНКА та план лікування (під час опису СТАНУ пацієнта).

Для того, щоб віднести пацієнта до цієї категорії, необхідно лікарю пересвідчитись в наявності у пацієнта 2-х записів протягом останніх 6 місяців про ДІАГНОСТИЧНІ ЗВІТИ зі СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ щодо рівня глікозильованого гемоглобіну.

У випадку, якщо у пацієнта є лише паперові медичні документи, які містять цю інформацію, то лікар, який визначає категорію пацієнта, має самостійно створити електронний медичний запис про СПОСТЕРЕЖЕННЯ під час створення ВЗАЄМОДІЇ (наприклад, на підставі якої створюється план лікування). У цей ЕМЗ лікар має перенести дані з паперової документації.

Посилання на медичні записи про СПОСТЕРЕЖЕННЯ та СТАН пацієнта необхідно буде додати як обгрунтування підстав при створенні КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ та первинного призначення на лікарський засіб у плані лікування.

Також критерієм віднесення пацієнтів до категорії 9 є те, що пацієнт протягом останніх 6 місяців здійснював лікування аналогами інсуліну. Лікар повинен пересвідчитись у правдивості цієї інформації. 

Система автоматично перевіряє цю інформацію на етапі створення запису про КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ та на етапі створення призначення із вказівкою КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ про категорію пацієнта. Сама інформація у КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ не додається.

При віднесенні пацієнта до КАТЕГОРІЇ 10 “Пацієнти з цукровим діабетом, які ПОТРЕБУЮТЬ ІНСУЛІНОТЕРАПІЇ” у КЛІНІЧНІЙ ОЦІНЦІ обов’язково має бути вказано:

• Код основного діагнозу за “Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” (НК 025:2021) з групи кодів:

Е10

Код основного діагнозу має зазначатися у ВЗАЄМОДІЇ, на підставі якої створюється план лікування (під час опису СТАНУ пацієнта). 

Посилання на медичний запис про СТАН пацієнта, в якому зазначено код основного діагнозу, необхідно буде додати як обгрунтування підстав при створенні КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ.

Категорія пацієнта встановлюється виключно лікарем-ендокринологом на підставі клінічних та соціально-демографічних характеристик пацієнта станом на момент її визначення.

Облік категорій пацієнтів в ЕСОЗ виконується за допомогою створення запису про КЛІНІЧНУ ОЦІНКУ. Хоча сам медичний запис КЛІНІЧНОЇ ОЦІНКИ використовується в більш широкому сенсі і згодом дозволить лікарю описувати результати оцінки клінічного стану пацієнта в будь-якій ситуації.